(для колод)

n амер.

схил (для колод)

* * *

n; амер.

n pl тех.

захват (для колод)

* * *

n; pl

v спорт.

кататися з гір (на санчатах з кермом)

* * *

1) cпopт. бобслей

2) парні полозки для колод

1) спорт. бобслей

2) парні санчата для колод

1) cпopт. бобслей

2) парні полозки для колод

n; амер.

n; pl

1) колода, (ум.) колодка, колодочка (соб.) колоддя, колодяччя. [Вибране на клепку дерево розпилюють на колоди (Бонд. виробн.). На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами (Н.-Лев.). На небі зчинилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило (Васильч.)]. Через пень -ду валить - робити аби робилося; робити як через пень колоду тягти; робити як не своїми;

2) (большое корыто) - колода, жолоб (-лоба), корито; (для месива) ночви (-чов), (ум.) ночовки (-вок), ночовочки (-чок). [Прив'яжи коней до колоди (Харківщ.)];

3) (долблёный чолн) дуб (-ба);

4) (гроб) деревище, довбана труна, дубовина;

5) (улей) колода, колодка, пень (р. пня);

6) (для сбора подаяний) карнавка;

7) (для рубки дров) колода, дро[и]вітня;

8) (у кожевников) кобила;

9) (в ткацком станке) навій (-вою), воротило;

10) (деревянные кандалы) колода; см. Колодка 2. [Запишався, як Берко в колоді (Номис)];

11) (косяк оконный) лутка, (дверной) одвірок (-рка); (притолока) гла[о]вень, наголовень (-вня), наголовач; (порог) поріг (-рога);

12) (заупокойная свеча) колодка (Сл. Ум.);

13) (карт) колода, талія, тас (-су). [Не повний тас, двох карт нема (Борзен.)];

14) колода, пастка на куниць, на соболів;

15) (перен. о человеке) тюхтій (-тія), телепень (-пня), телепало, пень, колода; срвн. Пень 3 и Увалень.

* * *

1) коло́да; ( для рубки дров) дрові́тня

2) ( для пчёл) коло́да, дупля́нка

1. n

1) пробка; затичка; корок; чіп

2) кран (звич. на вулиці)

3) пожежний кран

4) ел. штепсель

5) військ. затвор

6) мед. тампон

7) пломба

8) пресований тютюн; жувальний тютюн

9) розм. удар

10) поганий працівник

11) неходова книга

12) амер. неходовий товар

13) амер. фальшива монета

14) амер., розм. реклама; рекламна вставка

15) рекомендація

16) розм. ковток

17) амер., розм. циліндр

18) амер. шкапа

19) розм. куля; свинець

20) розм. шпаргалка

21) зубрило

22) канад., розм. затор колод (під час сплаву)

2. v

1) затикати, закупорювати; законопачувати

2) мед. тампонувати

3) забивати в стіну дерев'яну пробку

4) пломбувати (зуб)

5) розм. зірвати плани, перешкодити

6) ударяти, завдавати ударів

7) популяризувати; рекламувати; без кінця повторювати

8) загнати кулю, влучити

9) розм. длубатися (у чомусь — at)

10) канад., розм. утворювати затор (під час сплаву)

11) налягати на весла

* * *

1) пробка, заглушка; клин; затичка

2) кран ( на вулиці); пожежний кран

3) eл. штепсельна вилка; штиковий контакт

4) вiйcьк. поршневий затвор ( гармати)

5) мeд. тампон; пломба

6) гeoл. екструзивний бісмаліт

7) гeoд. репер

8) штранг, пресований тютюн; жувальний тютюн

9) удар

10) ковток

11) cл. циліндр ( капелюх)

12) cл. загнаний або старий кінь, шкапа; невміла, незграбна людина; поганий працівник; cл. поганий боксер-професіонал; зубрила; неходова книга, книга, що не має збуту; cл. неходовий товар; cл. фальшива монета

13) cл. плаг, рекламна вставка (включена в теле- або радіопередачу, інтерв'ю, дискусію); рекомендація

14) куля, свинець

15) cл.; жapг. шпаргалка

16) дiaл. затор колод ( при сплаві)

17) гiдp. перемичка

18) pиб. штучна принада; блешня

19) шматок дерену ( для відновлення зеленого покриву); шматочок чого-небудь ( на пробу)

1) затикати, закупорювати, законопачувати; вставляти пробку, затичку, заглушку ( plug up)

2) забивати в стіну дерев'яну пробку ( для цвяха)

3) мeд. вводити тампон, тампонувати; пломбувати ( зуб)

4) зірвати плани, перешкодити

5) наносити удари; ударяти

6) без кінця повторювати ( що-небудь); вводити в моду, популяризувати ( пісеньку); рекламувати ( у нерекламних передачах радіо е телебачення)

7) (at) працювати щосили, корпіти, длубатися (над чим-небудь; plug along, plug away); налягати на весла

8) вирізати шматочок ( кавуна) на пробу

9) дiaл. утворювати затор ( про колоди при сплаві)

ніж (р. ножа); специальнее: (большой нескладной с дерев. рукояткой) колодач (-ча), колодій (-дія); (кузнечный для отсекания копыт) обтинач; (короткий сапожный) ґнип, ґнипець, книп (-па), книпець (-пця); (мездрильный) штрихоль; (кессона, колодца) різак (-ка); (в трепалке и электрич.) мечик; (запоясный) запоясник; (запоясный казацкий из меди вроде булавы) топуз; (засапожный) захалявник, (иносказ., в разб. языке) товариш; (с отломанным кончиком) чепель; (из обломка косы) скісок (-ска), кіска, косар (-ря); (резец) різець (-зця). [Вийде злодій на шлях погулять з ножем у халяві (Шевч.). Гострі, як ніж, очі (Н.-Лев.). По саму колодку так і всадила йому колодач (Кониськ.). Всі ласки мої, ніби ніж-колодій, в серце різались їй (Черняв.). Мечик терниці (Н.-Лев.). Блиснув перед очима турецьким запоясником (Куліш). Ой вигострю товариша, засуну в халяву (Шевч.)]. Вращающийся нож - обертовий ніж. Вспомогательный нож, электр. - допомічний мечик. Гладильный нож - гладильний ніж, правило. Жатвенный нож - жниварний ніж. Контактный нож, электр. - дотичковий мечик. Кухонный (поварской, приспешный) нож - кухенний (кухняний, куховарський) ніж. Луговой нож (в культиваторе) - луковий ніж. Мясничий нож - різничий (різницький) ніж, (секач) сікач (-ча), сікачка. Окулировочный нож - очкувальний ніж. Плужной (сабанный) нож - чересло. Полольный нож - полільницький (політницький) ніж. Пчеловодный нож - бджільницький ніж. Садовой нож - садовий (садівницький) ніж. Сахароварный нож - см. Мешалка 1. Свекловичный нож - бурячний ніж. Складной нож - складаний (гал. бганий) ніж, (карманный, гал.) забигач (-ча), (привешиваемый на поясе, плохонький) чепелик. Соломорезный нож - січкарний ніж. Тупой нож - тупий ніж, тупак (- ка), тупець (-пця), тупиця. Фальцовочный нож - фальцівний ніж, правило. Финский нож - фінський ніж, фінка. [В руці йому блиснула фінка (Микит.)]. Без -жа зарезать кого - без ножа зарізати кого. Быть на -жах с кем - бути на ножах, ворогувати з ким. Всадить нож кому во что - встромити (застромити, загнати, вгородити) ножа (ніж) кому в що. [Мов ніж мені встромив у серце він (Грінч.)]. Лезть (приставать) с -жом к горлу к кому - лізти з ножем до горла кому, приставати з короткими гужами до кого; срв. Приставать 4. Точить нож на кого - гострити ніж на кого. Дело дошло до -жей - дійшлося до ножів. Как -жом отрезало - як ножем (різцем) відрізало (відтяло). Как -жом отрезать - як ножем (різцем) відрізати (відтяти); (отказать) відмовити як відрізати. Это мне как нож в сердце - це мені як ніж у серце.

* * *

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

1. n

1) товстий кінець (знаряддя тощо)

2) торець; окоренок

3) амер., розм. недокурок; сигарета

4) бот. черешок листка

5) найтовша частина шкури тварини

6) товста шкіра для підошов

7) розм. грубо зроблений віз

8) завіса, петля

9) стрільбищний вал

10) pl стрільбище, полігон

11) ціль, мішень

12) об'єкт глузувань (образ, знущань)

13) людина, яка є об'єктом глузувань (образ, знущань)

14) кінцева мета

15) межа

16) стусан, удар (головою, ногами)

17) спорт. удар головою

18) велика бочка (для вина, пива)

19) бочонок, бочка (ємкістю 490,96л)

20) грядка; гребінь борозни

21) невелика ділянка землі

22) розм. пагорб; насип

23) мис

24) амер., розм. зад

25) іхт. камбала

26) притик, притул, стик

2. v

1) з'єднувати у стик; розташовувати впритул

2) прилягати, межувати; стикувати (ся)

3) ударяти (бити) головою

4) буцати (ся)

5) натикатися, наштовхуватися (на — against, into)

6) висовуватися, виступати, видаватися, стирчати

7) цілитися, прицілюватися; мітити в ціль

8) втручатися (в — in)

* * *

1) товстий кінець (інструмента, знаряддя або зброї)

2) торець; комель

3) недопалок; недогарок ( свічки)

4) бoт. основа або черешок листка

5) найтовща частина шкури тварини; товста шкіра; шкіра для підметок

6) дiaл. грубо зроблений візок

7) дiaл.; aмep.; див. buttock I

8) дверна завіса ( петля)

9) тex. з'єднання встик (тж. butt joint)

1) з'єднувати встик; розташовувати впритул

2) торцювати, обрізати кінці (дощок, колод неправильної форми)

1) стрільбищний вал

2) ціль, мішень

3) мішень для глузувань, нападок, предмет знущання, образ; людина, що служить предметом глузувань, нападок або образ, посміховище

4) заст. кінцева мета; межа

1) ударяти головою; буцати; буцатися

2) натикатися, натрапляти; зштовхнутися

3) видаватися, виступати, випирати, висовуватися, витикатися (тж. butt out)

4) заст. мітити в ціль; цілитися, прицілюватися

5) пpиcл. прямо, з нальоту, з наскоку

1) грядка; гребінь борозни; нерівно відділена частина грядки, борозни

2) дiaл. невеликий клаптик землі, відділений від прилягаючого поля

1) товстий кінець (інструмента, знаряддя або зброї)

2) торець; комель

3) недопалок; недогарок ( свічки)

4) бoт. основа або черешок листка

5) найтовща частина шкури тварини; товста шкіра; шкіра для підметок

6) дiaл. грубо зроблений візок

7) дiaл.; aмep.; див. buttock I

8) дверна завіса ( петля)

9) тex. з'єднання встик (тж. butt joint)

1) з'єднувати встик; розташовувати впритул

2) торцювати, обрізати кінці (дощок, колод неправильної форми)

1) стрільбищний вал

2) ціль, мішень

3) мішень для глузувань, нападок, предмет знущання, образ; людина, що служить предметом глузувань, нападок або образ, посміховище

4) заст. кінцева мета; межа

1) ударяти головою; буцати; буцатися

2) натикатися, натрапляти; зштовхнутися

3) видаватися, виступати, випирати, висовуватися, витикатися (тж. butt out)

4) заст. мітити в ціль; цілитися, прицілюватися

5) пpиcл. прямо, з нальоту, з наскоку

1) грядка; гребінь борозни; нерівно відділена частина грядки, борозни

2) дiaл. невеликий клаптик землі, відділений від прилягаючого поля

судно для очистки річок від корчів і затопленого дерева

* * *

1) пробка, заглушка; клин; затичка

2) кран ( на вулиці); пожежний кран

3) eл. штепсельна вилка; штиковий контакт

4) вiйcьк. поршневий затвор ( гармати)

5) мeд. тампон; пломба

6) гeoл. екструзивний бісмаліт

7) гeoд. репер

8) штранг, пресований тютюн; жувальний тютюн

9) удар

10) ковток

11) cл. циліндр ( капелюх)

12) cл. загнаний або старий кінь, шкапа; невміла, незграбна людина; поганий працівник; cл. поганий боксер-професіонал; зубрила; неходова книга, книга, що не має збуту; cл. неходовий товар; cл. фальшива монета

13) cл. плаг, рекламна вставка (включена в теле- або радіопередачу, інтерв'ю, дискусію); рекомендація

14) куля, свинець

15) cл.; жapг. шпаргалка

16) дiaл. затор колод ( при сплаві)

17) гiдp. перемичка

18) pиб. штучна принада; блешня

19) шматок дерену ( для відновлення зеленого покриву); шматочок чого-небудь ( на пробу)

1) затикати, закупорювати, законопачувати; вставляти пробку, затичку, заглушку ( plug up)

2) забивати в стіну дерев'яну пробку ( для цвяха)

3) мeд. вводити тампон, тампонувати; пломбувати ( зуб)

4) зірвати плани, перешкодити

5) наносити удари; ударяти

6) без кінця повторювати ( що-небудь); вводити в моду, популяризувати ( пісеньку); рекламувати ( у нерекламних передачах радіо е телебачення)

7) (at) працювати щосили, корпіти, длубатися (над чим-небудь; plug along, plug away); налягати на весла

8) вирізати шматочок ( кавуна) на пробу

9) дiaл. утворювати затор ( про колоди при сплаві)

1. n

1) масло

2) амер. повидло

3) розм. грубі лестощі; підлесливість; низькопоклонство

4) битлива тварина; тварина, яка буцається

5) торцювальний верстат

2. v

1) намазувати маслом

2) грубо лестити, улещувати (тж butter up)

* * *

1) масло

2) aмep. повидло

3) грубі лестощі; низькопоклонництво

1) намазувати, змазувати маслом

2) грубо лестити

1) масло

2) aмep. повидло

3) грубі лестощі; низькопоклонництво

1) намазувати, змазувати маслом

2) грубо лестити